3 листопада в Стрий завітала тернопільська письменниця Дзвінка Торохтушко. Любов Бурак (псевдонім — Дзвінка Торохтушко) народилася 2 лютого 1972 року в м. Кременець. Автор двох поетичних збірок – “Заквітну деревієм” (1993 р.), “Звуки та знаки” (1994 р.). Авторка казки “Світлячок-охоронець” (2015 р.), співавторка книги віршів “Час В” (2015 р.) та “Голос крові” (2015). Журналіст, перекладач. Певний час проживала з родиною на Сході України, в м. Дніпродзержинськ, потім — у Кам’янці-Подільському. З 2007-го живе в Тернополі. Дружина капелана, матір 6 дітей. Сини Іван і Мар’ян зараз в артилерії Української Добровольчої Армії, виїжджають на позиції, страхують Збройні сили України. Чоловік о. Петро виконує роль капелана.
Дзвінка Торохтушко представила на розсуд читачів свій
дебютний роман «Масік». Цю книгу важко охарактеризувати одним реченням. Це
розповідь реальної людини, колишньої судді. Вона розказує про своє минуле,
адаптує своє сучасне життя і хворобу... Вона помирає від раку і говорить про
дуже багато речей: рівень медицини у нас і в Ізраїлі, про корупцію у нас і
відсутність її десь за кордоном, про модель ідеального суспільства і того, в
якому ми живемо, – розповіла про свій твір Дзвінка Торохтушко. – Це більше
книжка-роздуми, аніж реальна історія з діями. У виданні є паралельний сюжет, де
героїня розказує про свої видіння. Вона дуже релігійна людина, і книжка
побудована більше на духовних речах, аніж на матеріальних. «Масік» це книга
буття. Книжка має 176 сторінок і побачила світ у київському видавництві
“Алатон”. Дзвінка Торохтушко писала “Масіка” упродовж одного місяця і, як каже,
спершу навіть не задумувала видавати книгу. Героїню книжки авторка знає
особисто.Назва твору - від клички кошеняти героїні. Зрештою це і є
сповідь. Розповідь жінки, що у безнадії і відчаї розповідає про своє життя
Роман “Масік” — перший великий твір авторки. Це роман-сповідь і
роман-прагнення. Це пошук світла і тепла у холодному людському світі.
На творчу зустріч з письменницею прийшло чимало стриян. Окрім презентації книги Дзвінка Торохтушко читала й свою поезію. Усі присутні отримали безліч позитивних емоцій від спілкування з цією харизматичною,
позитивною, нестандартною і просто неймовірно цікавою жінкою.
